Довідкові служби Карта міста Схема руху транспорту Розклад руху пасажирських поїздів приміського сполучення Розклад руху міжміських поїздів Міська Рада Обласна Рада Львівська обласна державна адміністрація Прокуратура Управління юстицій Поліція Податкова Управління Безпеки Дорожнього Руху Львівобленерго ЛьвівГаз МНС України у Львівській області Освітній портал Львівщини ЛьвівТеплоЕнерго Державна міграційна служба

Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

Повідомлення Наш Львів » 20 серпня 2012, 18:39

Львівська Архікатедра
Успіння пресвятої Діви Марії
Латинського обряду

Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg

Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg


Будівництво собору розпочалося 1361 (за іншими даними — 1370 році) на кошти короля Казимира III Великого, що не підтверджують жодні документальні дані. Перші документи, що стосуються будівництва катедри, відносяться до 1380-х років — часу правління Людовика І Угорського. На місці собору попередньо також був храм. Одні дослідники стверджують, серед них А. Стройни, що то був дерев'яний костел Найсвятішої Трійці 1344 році, що згорів у 1350 році під час нападу литовців на місто. Дослідники І. Ходиницький та І. Шараневич стверджують, що за княжих часів тут стояла одна з околичних церков східного обряду — Успіння, котру Казимир Великий розпорядився знести. Проте, не підлягає сумніву те, що храм починали будувати як костел Найсвятішої Трійці.

Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg

Автором проекту та першим будівельником є Петро Штехер (трапляються помилкові написання прізвища як Штрехер та Стрехер). Проект Петра Штехера втілювали Микола Ґансечке (Ґонзаґе) та Ганс Блюхер. Однак найбільше до сучасного внутрішнього оздоблення доклався Петро Полейовський у XVIII столітті.

Таке велике будівництво, як звично у ті часи, йшло невеликими темпами — за перші вісім років завершили лише фундаменти. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі — одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. У 70-х роках XIV століття була змінена назва храму — він став собором Успіння Богородиці.

У 1404 році вроцлавський архітектор Микола Ґансечке (Ґонзаґе) закінчив вівтарну частину храму, а наступного, 1405 році, її було освячено перемиським єпископом Мацієм Яніною. 1406 року до катедри перенесено братство Діви Марії, котре діяло початково при костелі Марії Сніжної (засноване не раніше 1387). Статус кафедри храм отримав у 1412 році Проте, ще й пізніше велися доопрацювання та добудовування — у 1479–1481 роках собор добудовували Йоахім Ґром та Амвросій Рабиш з Вроцлава (у 1482 році встановлено перший — готичний — вівтар храму), а у 1493 році Ганс Блюхер добудовував хори зі склепіннями.

У 1510 році у кафедрі встановили перший орган. У 1527 році під час великої львівської пожежі згоріло практично усе готичне місто. Постраждала також і кафедра — особливо західна її сторона та вежа. Відбудовою храму зайнялися вже ренесансні архітектори, що вплинуло на майбутній вигляд споруди — зокрема, у 1566 році за ініціативи архієпископа Станіслава Сломовського встановлюють новий вівтар. Простояв він недовго — у 1616 р. у храмі вже інший, пізньоренесансний вівтар роботи Лукаша Калінського.

У 1629 р. у кафедрі перший раз відправили Богослужіння єпископи-уніати, між ними і Мелетій Смотрицький — автор граматики слов'янської мови і митрополит Руський. За свідченнями міщан, той факт, що владики відправили Службу Божу в костелі, дуже засмутило вірменську та руську громади міста, котрі були здебільшого православними. «Кухарки руські і вірменські поганами їх (владик) називали і проклинали», — свідчить невідомий міщанин.

1 квітня 1656 року у храмі перед образом Найласкавішої Матері Божої (авторства Йозефа Шольц-Вольфовича) складав обітниці за оборону Польщі король Ян II Казимир. Ця подія увійшла до польської історії як «Львівські шлюби Яна Казимира»;— монарх просив у Матері Божої допомоги у боротьбі проти нападів шведів на Польщу, обіцяючи натомість полегшення життя простому люду.

У 1760-78 рр. собор у стилі пізнього бароко та рококо перебудував тодішній архієпископ Ієронім Сєраковський — до цього храм перебував у поганому стані, проте попередні майже 50 років далі розмов та закликів справа не йшла. Тоді ж і вежа отримала барокове завершення, котре виконав коваль Ян Нєджвєцкі, а її висота стала 64,3 м (34 віденські сажні). Також у 1765-71 рр. встановлюють новий рококовий вівтар Петра Полейовського, котрий ми бачимо і зараз. На жаль, під час реставрації багато давніх готичних та ренесансних вівтарів та інших пам'яток було знищено чи замінено бароковими. Фактично, до нашого часу у первісному вигляді дійшла основна частина конструкції — особливо добре це демонструє екстер'єр вівтарної частини храму.

У 1776 р. було встановлено сучасний головний вівтар, виконаний у бароковому стилі. Він прикрашений мармуровими колонами та статуями роботи Матвія Полейовського, що зображають святих Августина, Григорія Амвроського та Ієроніма. У вівтарі також знаходиться копія невеликого, прославленого чудами, образу Найласкавішої Матері Божої (оригінал 1946 р. було вивезено до Польщі і зараз він перебуває у краківському Вавелі). Ліворуч від вівтаря знаходиться неоготична, «королівська», ложа.

На стіні кафедри з боку вулиці Галицької повішано гарматне ядро з облоги Львова 1672 року турків із Петром Дорошенком. Під ядром для пояснення зроблено напис латиною — Ex obsidione turcica. З боку тієї ж вулиці Галицької можна побачити портрет Яна Домагалича, фундатора однієї з каплиць, що не збереглися, надгробну плиту з каплиці Шольц-Вольфовичів та фреску Богородиці з Христом. Фреска є копією з ікони 1598 р. міщанина Юзефа Шольц-Вольфовича на спомин про улюблену онуку (про це див. нижче). У другій половині 2000-х років фреску реставрували.


Упродовж цілого XIX століття в інтер'єр та екстер'єр внесено багато змін. 1802 року зліва перед входом до презбітерія змонтовано новий кутий з металу амвон. З протилежного боку встановлено ампірний пам'ятник Катерині Оссолінській з Яблоновських, виготовлений у 1805–1806 роках з мармуру та бронзи скульптором Гартманом Вітвером. З ініціативи архієпископа Франца Піштека було проведено цілий ряд модифікацій у 1835–1846 роках. Автентичну готичну кладку фасаду, викладеного цеглою двох відтінків було повністю потиньковано. 1839 р. в кафедрі встановлюють новий орган, виконаний львівським майстром Романом Духенським, фундований каноніком і кустошем Яковом Бемом. У 1844 р. хрест, що увінчує вежу, вкрили позолотою. Також у храмі було встановлено ряд надгробків, а собор прикрасили картини Алоїза Рейхана та Юзефа Хойніцького.

Наприкінці століття у Львові проводилась підготовка до Галицької крайової виставки, що мала відбутись 1894 року. У зв'язку з цим 1892 року ініційовано черговий етап відновлювальних робіт. Керівниками призначено єпископа Яна Пузину, професора Владислава Лозинського і молодого архітектора Міхала Ковальчука. Роботи розпочато з презбітерія. Було збито тиньк зі склепінь і пілястри зі стін разом із бароковими розписами Станіслава Строїнського. Натомість виконано нові орнаментальні розписи. Ліворуч від вівтаря влаштовано ще один, малий, орган, виконаний львівською фірмою Яна Слівінського. З Перемишля був запрошений скульптор і архітектор Фердинанд Маєрський, який виконав неоготичний балкон нового органу і трохи глибше у презбітерії в такому ж стилі — «імператорську ложу». Він же зробив нові портали каплиць святого Казимира і святого Йосипа, що мають входи з презбітерія. Наново вибито ряд закладених раніше вікон, вставлено неоготичні масверки, виконано нові вітражі. По лівій (північній) стороні уміщено вітраж «Висвячення Гжегожа з Сянока на львівського архієпископа» Тадеуша Попеля, «Обітниці короля Яна Казимира» Юзефа Мегофера, «Казимир Великий — фундатор катедри» Едварда Лєпшого. Над головним вівтарем — «Найсвятіша Марія Діва, Королева Польської корони» Едварда Лєпшого (1902). По правій (південній) стороні: «Оборона Львова за допомогою св. Яна з Дуклі» Станіслава Батовського-Качора, «Святі покровителі Польщі» Яна Матейка і Томаша Лісевича, «Свята Родина» Фердинанда Ляуфбергера, «Матір Божа Підкамінецька» Тадеуша Крушевського, «Святі Костянтин і Олена» Юліана Макаревича. Вітраж на хорах, виконаний за проектом Теодора Аксентовича. Більшість вівтарів виконано фірмою Маєра з Мюнхена. 1894 року завершити роботи не вдалось — лише реконструкція презбітерія тривала до 1899 року. Продовжити переоформлення в навах не вдалось — Віденська цісарська комісія з реставрації визнала проведені роботи нефаховими, такими, що нищать автентичність пам'ятки.

1908 року керівником реставраційних робіт у катедрі призначено професора Львівської політехніки Тадеуша Обмінського, який виконував ці обов'язки аж до своєї смерті 1932 року. У 1910 р. на кафедрі встановили меморіальну таблицю на честь 500-річчя Грюнвальдської битви (проект Міхала Лужецького, виконала фірма Генрика Пер'є), у 1912 — таблицю присвячену Петрові Скарзі (скульпторка Люна Дрекслер), 1917 року — Тадею Костюшкові з нагоди сотих роковин смерті (майстерня Вільгельма Скунжила). Австрійська влада реквізувала мідне покриття даху під час Першої світової війни. Під час українсько-польських боїв за Львів 3 травня 1919 року в катедру влучив артилерійський снаряд. У пам'ять про це в контрфорс від вулиці Галицької вмуровано меморіальну табличку з написом Ex obsidione ruthenorum. У 1920-х роках Тадеуш Обмінський організував осушення фундаментів катедри та перекриття будівлі новим мідним дахом.

Під час Другої світової війни храм майже не постраждав, однак меморіальні таблиці присвячені Грюнвальдській битві і Петрові Скарзі німцями було знищено. 1946 року, виїжджаючи зі Львова архієпископ Євгеніуш Базяк забрав чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої, релікварій блаженного Якова Стрепи та ще деякі предмети з опорядження храму. За радянських часів храм був одним із небагатьох, що можна було відвідувати, тому сюди на літургії приходили не тільки римо-католики, а й віруючі інших конфесій. Вважається, що за збереження кафедрою свого первісного призначення, а не перетворення її совєцькою владою на склад, спортивний зал тощо (така доля спіткала багато львівських храмів) потрібно завдячувати о. Рафалу (Владиславу) Кєрніцькому — в'язню ГУЛАГу та настоятелю кафедри у цей нелегкий час.

25 червня 2001 року храм відвідав Папа Римський Іван Павло II. У 2003 р. з нагоди цієї події на західній стіні храму з'явилася меморіальна таблиця українською, польською та латинською мовами (скульптор Ярослав Скакун). З нагоди цього візиту у 1999–2000 рр. інтер'єр кафедри було грунтовно реставровано українськими та польськими консерваторами пам'яток. Також було проведено відновлення презбітерія, великого вівтаря, захристія та каплиці св. Йосифа.

Від 22 листопада 2008 року митрополитом Львівським є Мечислав Мокшицький, що змінив на цій посаді попереднього митрополита кардинала Мар'яна Яворського.
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

Повідомлення Наш Львів » 20 серпня 2012, 19:11

Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg

Святі Літургії служаться:

Св. Літургія у неділю
7:00 польскою мовою
8:00 латинською мовою
9:00 українською мовою
10:00 польскою мовою (за участю дітей)
11:30 польскою мовою (Сума)
13:00 польскою мовою
16:30 англійською мовою (Holly Mass in English)
18:00 польскою мовою (за участю молоді)

Св. Льтургія в будні дні:
7:30 польскою мовою
10:00 польскою мовою
17:30 українською мовою
18:30 польскою мовою
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

Повідомлення KVV » 02 вересня 2012, 21:22

Зображення
Аватар користувача
KVV
Модератор
 
Повідомлення: 171
З нами з: 04 червня 2012, 20:50
Skype Me™!

Re: Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

Повідомлення info-centre » 21 грудня 2012, 02:13

03.JPG
04.JPG
01.JPG
21.jpg
Аватар користувача
info-centre
 
Повідомлення: 21
З нами з: 18 грудня 2012, 19:47
Звідки: Львів

Re: Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

Повідомлення KVV » 27 червня 2014, 23:56

DSC00003.JPG
DSC00146.JPG
DSC00041.JPG
Аватар користувача
KVV
Модератор
 
Повідомлення: 171
З нами з: 04 червня 2012, 20:50
Skype Me™!


Повернутись до Духовне життя

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

Якщо Ви помітили неправдиву інформацію, то зв’яжіться з нами для видалення помилки. Ми не несемо відповідальності за неправдиву інформацію, розміщену користувачами.
cron