Помісна Українська Католицька Церква
Візантійсько-Українського Обряду
Свято-Іванівська Лавра
Студійського Уставу
Церква Премудрості Божої
Миколаївська церква 1763 р. з с. Кривка Турківського району Львівської області
Ім'я будівничого Миколаївської церкви з с. Кривка залишилося невідомим. Але мистецька особистість автора цього шедевру української народної архітектури XVIII ст. настільки яскрава, що він, невідомий майстер, своїм творінням обезсмертив себе. Видатний радянський учений-мистецтвознавець, народний художник СРСР академік Ігор Еммануїлович Грабар, аналізуючи монументальну архітектуру Карпат, особливу увагу звернув на церкву з с. Кривка: «Ось де самобутнє мистецтво Прикарпатської Русі торжествує своє найвище досягнення! Тут, у цих легко злітаючих до неба струнких силуетах храмів, у дитячій простоті їх конструкцій, що надає їм вигляду дивовижних іграшок,— відбилася вся неповторна чарівність цього справді народного мистецтва».
Тепер церква 1763 р. із с. Кривка — експонат, яким пишається Музей народної архітектури і побуту у Львові. Перевезена до Львова стараннями відомого українського мистецтвознавця Михайла Драгана ще в 1930 р. Відновлена народними майстрами Т. Джуриним та П. Демківим із с. Цинява, що на Івано-Франківщині. Кривківська церква чарує простотою конструкції, доречністю і чіткістю окремих деталей. Вона, як і Тисовецька, хвилює своїм гармонійним поєднанням зприродою. І хоча Шевченківський гай у Львові — друга її батьківщина, проте її силует з високими східчастими банями на тлі дерев на пагорбі виглядає казково.
Конструктивно церковна будівля складається з трьох квадратних у плані зрубів різної величини, при¬ставлених один до одного. Кожен зруб перекритий банею з кількома заломами — ярусами. Перехід від зрубу до перекрить досягається накладанням восьмикутного барабана, на який ставиться зрізана піраміда, і далі, зменшуючись у розмірі, ця конструкція повторюється в кожному перекритті чотири рази. На остан-ніх ярусах зводяться восьмигранні шоломоподібні куполи. Кожен ступінь-залом підкреслює ярусність верхів. Монументальності споруди не заважає розчленований дах, дрібна фактура ґонти, якою обшиті верхи та верхня частина зрубу. Пропорції церкви доведені до максимальної точності: половина діагоналі нави (4,5 м) рівна довжині бабинця. Цей розмір був вихідним і для вівтаря. Маючи довжину бабинця і нави, можна було визначити висоту нави — 11,05 м; уся довжина будівлі — від входу до східної стіни вівтаря — дорівнювала загальній висоті середньої бані.
Співвідношення розмірів Кривківської церкви найбільш точне, класичне. Чітка система пронорціювання дала можливість створити завершений художній образ споруди. Тонкий архітектурний розрахунок виявляється також у співвідношенні будівлі з розміром людини.
Вхід у бабинець має висоту середнього зросту людини, прохід у наву — висоту людини з піднятою рукою, пів-купольний простір відкривається лише тоді, коли минаєш ці переходи. Інтер'єр церкви відкривається для відвідувача, ніби театральна сцена: через фігурно прорізаний прохід з бабинця до нави, що нагадує куліси, видно різьблені позолочені решітки іконостаса, а далі, через «царські врата»,— престол з кіотом (місце, де знаходиться чаша з «божими дарами» для причащання віруючих). Іконостас повторює форму підкупольного простору нави.
Внутрішнє просторове багатство підкреслюється різкою світлотіневою грою, викликаною положенням джерел світла: маленькі віконця освітлюють тільки наву, створюючи контраст із затемненим бабинцем. Над навою — хори, продовження яких ззовні набирає форми галерейки. На ній іноді виступали церковні спі-ваки. Взагалі збільшення площі церков за рахунок другого поверху — просторих хорів — дуже древній прийом, що бере свій початок ще з часів Київської Русі.
Іконостас складають ікони з с. Воля-Жовтанецька та с. Боянець. Датується іконостас кінцем XVII — по¬чатком XVIII ст., коли український іконопис досяг найвищого розвитку. Багато оздоблені «царські врата» та дияконські двері кінця XVII ст. «Царські врата» прикрашені ажурною різьбою в стилі барокко. На двох стулках дверей симетрично йдуть знизу догори позолочені стилізовані галузки. На кожній з них вирізьблено по дев'ять грон винограду, ягід та листочків. Дияконські двері зроблені в формі видовженого прямокутника, верхня частина якого — решітка прикрашена позолоченими розетами.
Конструктивна простота, строгість і водночас поетична принадливість ненав'язливих форм, гармонія деталей, тісний зв'язок з давніми традиціями українського народного зодчества ставлять Миколаївську церкву з с. Кривка у ряд шедеврів народної архітектури світового значення.
Львів, вул. Чернеча Гора, 1
Шевченківський Гай
