Довідкові служби Карта міста Схема руху транспорту Розклад руху пасажирських поїздів приміського сполучення Розклад руху міжміських поїздів Міська Рада Обласна Рада Львівська обласна державна адміністрація Прокуратура Управління юстицій Поліція Податкова Управління Безпеки Дорожнього Руху Львівобленерго ЛьвівГаз МНС України у Львівській області Освітній портал Львівщини ЛьвівТеплоЕнерго Державна міграційна служба

Архикатедральний Собор Святого Юра

Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення KVV » 08 серпня 2012, 22:25

Українська греко-католицька церква
Львівська Архиєпархія

Архикатедральний Собор Святого Юра

Зображення

Собор св Юра.jpeg
Собор св. Юра.jpg
Собор св. Юра.jpg
IMG_5670.jpg
Собор св. Юра..jpg
Собор св. Юра.jpg
Собор св. Юра..jpg
Собор св. Юра.jpg

Головна Святиня Української Греко-Католицької Церкви. У липні 1700 р. тут було проголошено акт з'єднання Львівської архидієцезії з Римом. Перший храм на Святоюрській горі існував ще за часів давньоукраїнської Галицько-Волинської держави. Його не раз руйнували завойовники, але завжди храм відновлювався. У XVIII ст. він постав у теперішній величі та красі.

Найцінніша реліквія храму — Чудотворна Ікона Пречистої Діви Марії XVII ст.). У 1674 p. привезена до Львова з Теребовлі єпископом Йосифом (Шумлянським).

Львівські майстри різця і пензля стали творцями вишуканого оздоблення інтер'єру у стилі рококо. Його реставрація була проведена у 1996 p., напередодні 400-ліття Берестейської Унії.

Старанням митрополита Атанасія Шептицького на місці давньої церкви було зведено новий храм — перлину європейського мистецтва (1744 - 1761, архіт. Б. Меретин, скульп. І. Пінзель). У його архітектурі злились західні віяння та традиції українського церковного будівництва.

У крипті знаходяться поховання видатних діячів УГКЦ — Кардинала Сильвестра Сембратовича, Митрополита Андрея Шептицького, Патріярха Йосифа Сліпого. Митрополита Володимира Стернюка, Мирослава-Івана Кардинала Любачівського.
Вершиною львівського бароко по праву називають Святоюрський собор, що розташований на південно-західному узгір'ї і служить домінантою в паноромі міста. Він збудований за проектом Бернарда Меретина у 1744-1761 рр. на місці старого мурованого собору з 1363 р. Після смерті Б. Меретина (1759 р.) будівництво продовжив і завершив Клеменс Фєсінгер. Фундатором Святоюрського собору був митрополит Атанасій Шептицький, який своєю подвижницькою працею багато зробив для розвитку та утвердження укра їнської церкви. Він бажав створити для нащадків величавий рукотворний храм, який відповідав би найвищим досягненням тогочасної європейської архітектури.
(В.Вуйцик. У вирі форм та ліній бароко. З книги: Львівщина: історико-культурні та краєзнавчі нариси.- Львів: Центр Європи, 1998.- С.126).


Невід'ємною частиною історико-архітектурного заповідника, одним із привабливих куточків Львова є архітектурний ансамбль на Святоюрській горі. На тлі мальовничого ландшафту міста височить Архикатедральний Собор Святого Юра - пам'ятка пізнього українського бароко, що є домінантою в містобудівельному середовищі.
З історичних джерел довідуємось, що перший дерев'яний храм, посвячений святому Юрію, закладено наприкінці XIII ст. (у 1280р.) князем Левом Даниловичем для волинського князя (свого стрия) Василька. Найдавніша легенда нам сповіщає, що на Святоюрській горі, ще на початках християнства ченці мали свої печери і чернече життя було ще в обителі уфундованій князем Юрієм Львовичем (І" 1340р.), на честь його небесного покровителя - Юрія. За переказами, у тих печерах провів свої останні роки печерник Василиско-Василько (1204-1270рр.), брат короля Данила. Незабаром поруч із церквою збудовано дерев'яний монастир.

Великих руйнувань Галицько-Волинському князівству завдала грізна татарська сила, що пограбувала українські землі (1240-1241рр.) і пішла на центральну Європу.

династичні чвари спричинили послаблення міці князівства й цим скористались іноземні феодали. У 1340 році королі. Казимир III разом із численним військом вступив на Галичину. Тоді ж було спалено перший дерев'яний храм Св. Юрія і його монастир разом з усім княжим Львовом. Лише через рік ігумен василіянського монастиря Євтимій відбудував дерев'яну церкву. На сучасній дзвіниці катедри св. Юра збереглась остання пам'ятка княжого Львова дзвін 1341-го року. На дзвоні читаємо напис: «В літо 6849-те соліян бисть колокол сей святому Юрію нри князі Димитрії ігуменом Свтимісм». Цей напис свідчить, що дзвін милозвучно дзвонив ще князівську славу, а згаданий князь «Димитрій» - Дми¬тро Детько управляв Галицькою державою після смерті князя Юрія Ьолеслава (у 1340р.). Нову муровану церкву ігумен Євтимій розпочав будувати лише в 1363р., яку перебудували чи була завершена у 1437р. (довідуємось із монастирської хроніки Бартоломея Зі(и)моровича). Ровесницею першої кам'яної церкви Св. Юрія є Вірменська церква (частково мурована з цегли, частково дерев'яна), які будувались одним майстром на один взірець, який добре знав особливості давньо¬руського та вірменського культового будівництва. Ім'я цього архітектора-будівничого літописці пишуть по-різному: німецький - Дорінг, італійський - Доре чи Дорхі.

У ХУст. Галицька митрополія переживала складні часи, лише наприкінці цього століття монастир Св.Юра стає важливим духовним осередком Львова. На початку 1530-х років силами братської організації львівського міщанства відбулась обнова галицько-львівського єпископства і першим єпископом було обрано визначного міщанина і члена церковного братства Макарія Тучапського. Відтоді, з 1539р. храм Св. Юрія стає катедральною церквою, вже будучи монастирською. Пов'язані із Святоюрським храмом деякі історичні події в Галичині спричинили до нещадного знищення самої будівлі. На площі коло катедри 1655р. розмістився табір Богдана Хмельницького, 1672 року катедру понищили турки, у 1695р. на монастир напали татари. Складні, динамічні, часом суперечливі події тогочасного суспільства, мали безпосередній вплив на економічне та історико-культурне життя городян.

Традиційними у XVII ст. в міському житті Львова були січневі ярмарки на день святої Агнети. Згодом, поширеними стали травневі снятоюрські ярмарки, які відбувались коло стін катедри під про¬текторатом львівських єпископів, а пізніше митрополитів.
Управу львівською Архидієцезією перейняв, фактично 1676 року, єпископ Йосиф Шумлянський. До Святоюрської обителі владика привіз у 1673 р. ікону Пресвятої Богородиці із Теребовельського василіянського монастиря, рятуючи її від турецької орди, срібну карбовану шату для ікони справив ігумен цього монастиря Діонісій Олександрович. Близько катедри побудував дві каплиці. Першу - Святого Прокопа, з південної сторони катедри при дзві¬ниці. А в 1700 році до катедри прибудовано Покровську каплицю, куди і було перенесено чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. На¬прикінці ХVІІст. у Львові, поряд з братською друкарнею, при Свято-юрському монастирі діяла засно¬вана И.Шумлянським кирилична друкарня. Видано тут у 1687-1688 роках непересічні твори книж¬кового мистецтва - «Метрики» і «Псалтир». У 1700р. видруковано «Ірмологіон» - нотну книгу, яка вперше в Україні та східнослов'ян¬ському книжковому мистецтві друкована створеним нотним шрифтом.

Прийняття Унії було найважливішою віхою Львівської єпархії, за часів діяльності И.Шумлянського (1667-1708рр.). 1 липня 1700р. на єпархіальному соборі н Святоюрській катедрі проголошено акт з'єднання Лівійської Лрхидієцезії з Римським Апостольським Престолом. Більше сто років минуло від Собору в Бересті, поки списком Шумлянський перейшов з цілою дієцезією па умію, а за ними її 1708 році прийняло унію Ставропігійське братство.
У час, коли розпочалось будівництво її Кисні церкви Святого Андрія (1744р., архітектор Ь.І'аетреллі), стираннями єпископа львівського (1715-1746рр.) і митрополити київського Атанасія Шептицького (1729-1746рр.), розпочато будівництво на місці середньовічної Святоюрської церкви, що «...була нездатна до вжитку» нового величавого храму. Стари церква визначалась надзвичайно міцними мурами, тому довелося розбирати старі церковні стіни (1743р.) під заплановану теперішню катедру Святого Юра. На портреті Атанасія ІИептицького першої чверті (ХУІІІст.) зберігся вигляд перебудованої старої катедри вівтарна частина має вигляд триконха, а центральний об'єм накритий високим двосхилим дахом, завершеним ліхтарем з маківкою (за В.Вуйциком).
1 жовтня 1744 року, коли був розквіт стилю бароко, закладено фундамент новішої церкви. Головним проектантом і будівничим Святоюрського храму став німець Бермард Мсрдсрср, який називав себе по-італійськи Меретіні (Меретин, підпис на контракті -Мереттінер). У Львові архітектор з'явився у 1738р. і своїм талантом привернув до себе увагу фун¬даторів. Після смерті (| 1759р.), визначний архітектор першої половини XVIII ст., залишає такі чудові пам'ятки архітектурного мистецтва - ратуша у Бучачі, палати Любомирських і монастир місіонарів; костел Кармеліток Босих у Львові; костели в Горо-денці, Наварії, храми в Буську, Годовиці, Лопатині.
Визначну роль в українському національному і церковному житті відіграв старий боярський рід Шептицьких, який дав Греко-Католицькій Церкві найбільше своїх синів. Продовжити та довершити будівництво катедри Атанасій Шептицький доручив своєму братові та правонаступникові, єпископу львівському Левові Шептицькому (1749-1779рр.), призначивши на це 116820 злотих. Лев Шептицький планував частину грошей використати на побудову греко-католицької семінарії безпосередньо коло храму, але на жаль ця мрія не була зреалізованою. Для того, щоб зібрати кошти на побудову церкви митро¬полит призначив окремий податок і за десять років зібрав значні кошти. Ще незадовго до смерті Л.Шептицький купив два села недалеко коло Львова, Мшану і Мальчиці, а прибутки з них призначив на будівництво, вдало довершивши його як цілісний архітектурний Святоюрський ансамбль.
На авторському проекті з 1750р. Б.Меретіні, композиційне вирішення зближувало пам'ятку із трибанними українськими церквами. На ньому подано повз¬довжній перетин храму, на якому нава, бабинець і вівтар завер¬шуються банями. За побажан¬нями фундатора, мати однобанну церкву, архітектором було вне¬сено зміни до проекту. Тому, існуючі бічні об'єми бабинця і вівтаря перекриті хрестовими слепіннями (за В.Вуйциком).
Будівельними роботами на Святоюрській горі з 1762р. по 1763р. керував Мартин Урбанік (11764р.), про це згадується у реєстрах видатків. В цей самий час він будував у Львові храм Домініканського ордену, за про¬ектом військового інженера -Яна де Вітте, фундатором храму став Юзеф Потоцький. З 1765 року керівництво будівельними роботами собору Св.Юра про¬довжив послідовник визначного зодчого Б.Меретіні - Клеменс Ксаверій Фесінґер (Фессінґер). Будова катедри була розпочата у 1744р., а вже 5 вересня 1760 року відбулось підняття хреста на храм, що було відзначено сальвами з гармат. Фактично, будівництво собору Св.Юра закінчене було у 1764 році, але декоративні роботи продовжувались аж до 1780 року (кінця 1770-років).
Основним компонентом архітектурного ансамблю пізнього бароко є катедральний собор. До нього входять митрополичі палати, капітульні будинки, дзвіниця, владичим сад, огорожі. Йдемо по великій площі (по давньому «базарі»), сьогодні площа Святого Юрія, повз глуху муровану огорожу з вміщеними на ній кам'яними вазами і ліхтарями, проходимо через першу браму оздоблену бюстами святих. Зліва від неї розташований будинок «стайні» збудований у 1777 році. На «базарі» була криниця (1772р.) обмурована каменем. Підходимо до монументальних аркоподібних воріт, які ведуть на подвір'я собору Св.Юра. Фігурне обрамлення воріт оздоблене постатями святих, що символізують церкву «Римську» і церкву «Грецьку» - скульптурну групу створив у 1770р. Михайло Філевич. Просто перед нами, відкривається третя брама в металевій огорожі (аналогічна попередній). На ній височать дві скульптурні постаті «Віра» і «Надія» М.Філевича, каменярські роботи виконав О.Стефанський. Значно легша за формою, з ажурними кам'яними вазами декоративна східна брама (від «саду», 1772р.), з металевою огорожею. Навколо соборного подвір'я брами з металевими огорожами (у 1770-1771рр.) - виконали майстри-ковалі Іван Микулевич і Стефан Коваль.

Між капітульними будинками на кам'яній терасі величаво стоїть хрещатий у плані Собор, утворений головно високим нефом і ірансептом, зорієнтований вівтарем на захід. Загальна композиція храму має центричний характер. До нього ведуть тесані білокам'яні двомаршеві сходи. Під сходами у печері розміщена скульптура Святого Онуфрія (скульптор С.Стажевський). Піднімаємося сходами з ажурною балюстрадою, оздобленою вісьма «геніями», що сидять, (означають різні цноти), і численними кам'яними ліхтарями роботи скульптора Семеона Стажевського. Перед нами відкривається фасад із порталом-аркою, з двох боків якого на постаментах, з'єднаних над балюстрадою, розміщені дві постаті архиєреїв - Папи Лева VI та Атанасія Великого Папи Александрійського (скульптор Й.Пінзель, 1759-1761рр.), які були покровителями Лева та Атаназія Шептицьких - будівничих Собору Св. Юра. Композиційну єдність головного входу катедри підтримує балкон, продовжує його високе вікно, над яким плавно по периметру всієї архітектури розкре
пований карниз. Загальний об'єм церкви сприймається чітко та ясно. Вище над карнизом головного фасаду розміщений гербовий щит з аттикою, який завершується вміщеною на фронтоні кінною статуєю

Святого Юрія Змієборця (скульптор Й.Пінзель). Гармонійну цілість фасадів архикатедри підкреслюють вертикальні ліній' пілястр, які увінчані різьбленими у камені рокайленими капітелями та карнизи витончених пропорцій з філігранними профілюваннями. Над перехрестям нав піднімається квадратний підбанник із заукругленими гранами, обведений ажурною балюстрадою з еліптичними люкарнами і прикрашений ліхтарями. 11 ід тлонною банею чотири пілони підтримують систему склепінь та менші понижені приміщення навколо нави. Ліхтарній бані обпинає така сама балюстрада. Уся могутня форма головного фасаду вдало поєднує в собі різноманітні деталі архітектурного декору і будівлею: різьблені в камені ліхтарі, ажурні балюстради псі каменярські роботи виконали Петро Білостоцький, Онуфрій Стефанський. Ажурні балюстради й аттики - є основними домінуючими елементами архітектурних прикрас собору.
Цілісно в інтер'єрі, у синтезі ч архітектурою, поєднані ажурні декоративні деталі. Репрезентативний великий вівтар виконаний скульптором Себастяном Фесінґером (11768р.). У 1770р. майстром М.Філевичем виконано ряд різьбярських робіт в інтер'єрі храму: постаті первосвящеників «Аарона» і «Мелхіседека» у великому вівтарі; єпископський трон на гарному місці; орнамент до вівтаря і рама для образу «Христа Архиєрея» (над царськими вратами). Чимало відомих малярів працювало над внутрішнім оздобленням храму. Автором великих композицій, які знаходяться у великому вівтарі -«Христос Архиєрей», «Розп'яття», «Тайна вечеря» - художник Юрій Радивилівський (1770р.). Цього ж року ним виконані намісні образи, які розміщені по боках дияконських врат на пілонах, також апостоли на стінах пресвитерії. За вівтарем велична композиція - «Христос Учитель», написана художником Франціском Смуглевичем. Цей образ був подарований собору каштелянкою Катериною Косаков-ською. Стипендіат владики Лева Шептицького - Лука Долинський (бл.1745-11824р.) після закінчення віденської Академії мистецтв, працював у Львові (1787р.) над створенням своїх шедеврів до Святоюрської катедри. Він виконав шістнадцять образів празничків, овальні ікони пророків, в яких традиції українського барокового малярства поєднуються із прийомами тогочасного європейського мистецтва. Настінне малювання у соборі з'явилось у 1876 році, його автором був краківський художник Еразм Фабіянський. Напроти амвону у 1881р. при правому пілоні був поставлений пам'ятник папі Пієві К, роботи Тадеуша Блотницького.

Митрополичі палати, які знаходяться на центральній осі собору, збудовані в 1760-1762рр. за проектом К.Фесінґера у стилі Людовіка XVI з елементами класицизму. У 1772-1774 рр. за проектом цього ж архітектора проведено реконструкцію інтер'єру двоповерхових палат. Головну споруду палат обвиває тераса, яка сполучається з прямокутною соборною площею двора¬менними сходами. Оздоблювальні декоративні роботи у покоях велись під керівництвом архітектора Франціска Нальчицького: мистецькі роботи виконували художники Симсон Градолевський і Стефан Угницький; декоративні роботи скульптор Іван Щуровський. Реставрація за проектом архітектора Сильвестра Гавришкевича в 1885р., значно змінила інтер'єр митрополичих палат. У 1922 році львівським будівничим -Левом Левинським було проведемо часткову реставрацію.
Зліва, від митрополичого палацу, розміщені капітульні будинки, стіни їх членовані бароковими пілястрами, оживлені вікнами з декоративним кам'яним орнаментом. У 1738р. побудовано ліве крило капітульних будинків, ш проектом архітектора Й.Єдинець; праве крило збудовано в 1774р. -архітектор К.Фесінґер. Північний корпус капітульних будинків зведено в 1864-1866рр. архітектором Йосифом Браунзейсом. Загалом декор фасадів капітульних будинків стилево наближений до митрополичих палат. Владичий сад та капітульні забудування у 1772р. обведено мурованою огорожею. До початку XIX століття проіснував мальовничий парк з трьома терасами навколо митрополичого палацу.
Невід'ємним компонентом ансамблю, з північно-західної сторони архикатедри Св.Юра с дзвіниця. її збудовано за проектом архітектора Гаєка у 1828р., будівництво провадив Иозеф Землер. Сьогодні ми маємо нагоду оглядати дзвіницю, що була реконструйована в 1866р. архітектором Йосифом Браунзейсом, будівничий Вінцент Равський, де зберігається дзвін княжих часів.
Ансамбль Архикатедри Святого Юра ХУІІІ-ХІХ ст. - це гармонійна єдність в розташуванні та декоративному оформ¬ленні групи споруд наділених спільними стилістичними рисами, що становлять цілісну архітектурну композицію.
Після відновлення Галицької митрополії у 1808 році, та коли Святоюрський монастир включено у сьогоднішні катедральні забудування, новозбудована церква стає архикатедральною. У 1817р. чернече життя василіян перенеслось до другої обителі княжого походження - Святоонуфріївського монастиря при вулиці Жовківській (тепер Б.Хмельницького). Тоді у звільнених приміщеннях було розміщено служби капітули, консисторії та світського духовенства.
У соборі Св.Юра проведено кілька реконструкцій - в 1850р., у 1866р. Мав намір помістити у соборі новітній іконостас і Кардинал Сильвестер Сембратович у 1885-1898 рр., але фахівці архітектори переконали його не вносити кардинальних змін до інтер'єру. У 1911р. розпочато реставрацію білокам'яних декоративних елементів і кам'яної скульптури, за проектом 1905 року Адама Топольницького. Але роботи було зупинено початком Першої світогої війни, лише в 1933р. їх продовжили. Проведені археологічні дослідження підземелля собору (1932-1933рр.) д-ром Ярославом Пастернаком, виявили у бабинці залишки фундаментів церкви ХІУст. Ще одна спроба реставрації Святоюрського Собору відбулася у 1950 році. У 1987 р. здійснено позолоту бані церкви.
Архикатедра Святого Юра повернулась у лоно Української Греко-Католицької Церкви 19 серпня 1990 року.
У1991 році з Риму до Львова прибув Глава УГКЦ Мирослав-Іван Кардинал Любачівський. У соборі Св. Юра відбувся Синод єпископів УГКЦ.
Згідно заповіту Патріарха Йосифа Сліпого 27 серпня 1992 року відбулось перевезення тлінних останків з крипти собору Св.Софії у Римі до Львова, і поховано в крипті собору Св.Юра 7 вересня 1992р., де відбулось вшанування його пам'яті. Виконання робіт із впорядкування крипти-усипальниці Патріархів було покладено на відділ архітектури, будівництва та реставрації храмів Львівського Архиєпархіяльного управління УГКЦ (1991-1992рр.). Крипта знаходиться під вівтарем архикатедри, у плані вона квадратної форми, перекрита хрестовими склепіннями, які підсилені арками з опорою на центральний стовп. При вході в крипту розташований престіл. Для перепоховання тлінних останків Патріархів УГКЦ розміщено у підземеллі шість ніш-саркофагів з базальтовими надгрібними плитами, увінчаними родинними гербами Патріархів і Митрополитів. У стінах запроектовано п'ятнадцять мармурових аркасолей для поховань з кістниць. З 13 листопада 1991р. по 13 березня 1992р., дослідницькою групою архео¬логічної комісії Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові, проведено археологічні дослідженя у крипті собору. Під час розкопок виявлено ряд унікальних речей церковного вжитку ХУП-ХІХст., віднайдено тлінні останки галицького князя Ярослава Осмомисла (| 1187р.)-ті самі, які знайшов д-р Ярослав Пастернак в 1937 році у кам'яній раці катедрального Успенського собору давнього Галича у Крилосі. Дослідник, таємно 31 серпня 1939 року, заховав останки князя у крипті собору Св.Юра у Львові. Цю знахідку підтверджує письмовий запис д-р Я.Пастернака, зроблений на бланку Музею НТШ, яку було віднайдено разом із сенсаційною знахідкою. Автор «Слова о полку Ігоревім» називає Осмомислом - Ярослава, сина Володимирка. За часів правління Ярослава Осмомисла з 1153р.. до 1187р., Галицьке князівство набуло політичної могутності значного культурного розвитку. Згідно з «Іпатіївським літописом» Осмомисл був похований 1 жовтня 1187р. в соборі Успення Пресвятої Богородиці давнього Галича. Повторно перепоховано знайдені тлінні останки галицького князя Ярослава Осмомисла 27 серпня 1992р. в одну з аркосолсй собору Св.Юра у Львові.
Крипта Архикатедри Собору Святого Юра стала усипальницею Патріархів та видатних церковних діячі», серед яких - Блаженніший Патріарх Миро¬слав Іван Кардинал Любачівський (+2000р.), Архиєпископ Володимир Стернюк (+1999р.), Верховний Архиєпископ Кардинал Йосиф Сліпий (+7 вересня 1984р.), Галицький Митро¬полит Андрей Шептицький (+1 листопада 1944р.), Кардинал Сильнесір Сембратович (+23 липня 1898р.), ігумсн-номінат ЧСВВ монастиря Св.Опуфрія у Лаврові Никифор Шептицький (+5 липня 1776р.).
З нагоди Ювілейних святкувань 400-річчя Берестейської унії в 1996 році, проведено реставраційні роботив інтер'єрі собору Св.Юрія. Відреставровано образи іконостасу Луки Долинського.
17 червня 2001 року було представлено нововідреставровану ікону Теребовельської Богородиці (реставратори Ярослав та Данило Мовчани).

З 25 по 26 червня 2001 р.Б. у палатах Святоюрського комплексу було прийнято Римського Понтифіка - Івана Павла II, який коронував чудотворний образ Теребовельської Богородиці.

Із прадавніх часів Святоюрська гора увінчана княжим монастирем визначала силует міста, шедевр львівської архітектури собор Св. Юра став його композиційним центром, а мелодичні переливи княжого дзвону століттями прославляють історичну правду про Львів.

У багатовіковій будівельній історії Святоюрського ансамблю -геніальні зодчі, майстри впродовж століть творили чудові національні мистецько-духовні вартості, якими багате наше місто, які стали невід'ємною складовою світової культури. Шедевр львівського архітектурного ансамблю, Архикатедра Собору Святого Юра, стає символом єднання тисячолітньої культурної та духовної християнської спадщини Сходу та Заходу.


Львів, пл.Св. Юра,5
Тел./Факс канцелярії Собору: 243-76-26 (канцелярія працює:10:00-13:00, 14:00-17:00)
Тел. Собору: 261-13-86
Е-mail: sobor.sv.yura.lviv@ukr.net
Web: http://sobor-svyura.lviv.ua/


Аватар користувача
KVV
Модератор
 
Повідомлення: 171
З нами з: 04 червня 2012, 20:50
Skype Me™!

Re: Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення KVV » 08 серпня 2012, 22:46

Зображення

Святі Літургії служаться:

У будні та свята в робочі дні - 7:30, 10:00, 18:00
У суботу - 7:30, 9:00
У неділю та свята у вихідні дні - 7:30, 9:00, 11:00

(У великому пості та напередодні великих праздників у розкладі Святих Літургій можливи зміни)
Аватар користувача
KVV
Модератор
 
Повідомлення: 171
З нами з: 04 червня 2012, 20:50
Skype Me™!

Re: Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення info-centre » 18 грудня 2012, 18:37

18.JPG
1880 рік
1904.jpg
1904 рік
19.JPG
20.1.JPG
34.JPG
32.JPG
1941.jpg
1941 рік
019.jpg

13.jpg
11.jpg
14.jpg
17.jpg
Аватар користувача
info-centre
 
Повідомлення: 21
З нами з: 18 грудня 2012, 19:47
Звідки: Львів

Re: Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення Наш Львів » 15 квітня 2013, 17:32

IMG_7793.jpg
IMG_7790.jpg
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення Наш Львів » 06 червня 2013, 23:21

Мультфільм про собор Святого Юра у Львові

Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення Наш Львів » 20 січня 2016, 23:09

Зображення

Зображення
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Архикатедральний Собор Святого Юра

Повідомлення KVV » 24 травня 2017, 00:26

DSC00505.JPG
DSC00530.JPG
DSC00533.JPG
DSC00558.JPG

DSC00537.JPG
DSC00547.JPG
Аватар користувача
KVV
Модератор
 
Повідомлення: 171
З нами з: 04 червня 2012, 20:50
Skype Me™!


Повернутись до Духовне життя

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

Якщо Ви помітили неправдиву інформацію, то зв’яжіться з нами для видалення помилки. Ми не несемо відповідальності за неправдиву інформацію, розміщену користувачами.
cron