Довідкові служби Карта міста Схема руху транспорту Розклад руху пасажирських поїздів приміського сполучення Розклад руху міжміських поїздів Міська Рада Обласна Рада Львівська обласна державна адміністрація Прокуратура Управління юстицій Поліція Податкова Управління Безпеки Дорожнього Руху Львівобленерго ЛьвівГаз МНС України у Львівській області Освітній портал Львівщини ЛьвівТеплоЕнерго Державна міграційна служба

Храм Святителя Іоана Золотоустого (вул. Лисенка, 43)

Храм Святителя Іоана Золотоустого (вул. Лисенка, 43)

Повідомлення Наш Львів » 13 листопада 2013, 22:55

Українська Православна Церква
Київський Патріархат
Храм Святителя Іоана Золотоустого

DSC00012 (2).JPG
23.jpg

Колишній костел Серця Ісусового у комплексі жіночого францисканського монастиря – мурована будівля з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики і вдало поєднаними стильовими ознаками й архітектурними формами багатьох напрямків та історичних епох.

21.jpg
22.jpg
23.jpg
24.jpg

Засновницею і першою настоятелькою монастиря була сестра Марія від Хреста Людвіка Моравська (1842-1906). Народилася вона у Рокоші (Польща), і, рано осиротівши, вирішила присвятити своє життя Богові. У 1857 р. Людвіка вступила до ордену феліціянок і наступного року прийняла постриг з іменем Катерина. У квітні 1866 р. переїхала до Франції, де 25 липня в м. Труа вступила до францисканського ордену з іменем Марія від Хреста. Там Моравська вирішила заснувати такий же монастир на своїй батьківщині. Так, 4 травня 1871 р. семеро францисканок прибули до Познані і в селі Гранові заснували монастир, настоятелькою якого стала Марія від Хреста. Через рік монастир був переміщений до Гнєзна, а 18 листопада 1873 р. – до Львова. hram_Ioana_Zolotoystoho_3Понад три роки монастир розміщувався в непристосованому приміщенні на вул. Пекарській, 45. У листі до архієпископа Ф.-К.Вєжхлейського від 9 серпня 1876 р. М. Моравська просила дозволу на побудову костьолу Найсвятішого Серця Ісуса. Цей храм мав стати символічною пожертвою Богові польського народу в пам‘ять недотриманих обітниць короля Яна Казимира (який під час перебування у Римі збирався вступити до ордену єзуїтів). Архієпископ схвалив наміри черниці, хоча і висловив низку застережень щодо реалізації проекту (йшлося передусім про кошти на будівництво і утримання храму та монастиря). 3 грудня 1876 р. папа Пій IX надіслав сестрам своє благословення і символічну пожертву на будову – 150 франків. У травні 1877 р. Моравська була на аудієнції в імператора Франца Йосифа, змогла заручитися підтримкою дружини брата імператора Карла Людовіка Марії-Терезії. 10 липня 1877 р. у М. Ротмана було закуплено земельну ділянку під будову на вулиці Курковій (сучасна Лисенка). Площа ділянки становила 2 гектари 4 ари 34 м2, а площа будови 35 арів і 50 м2. На посвяту першого каменя у вересні цього ж року було запрошено апостольського нунція з Відня архієпископа Людовіка Якобіні.
Монастир був збудований упродовж 1877-1888 рр. К. Ґреґором за проектом відомого львівського архітектора Ю. Захарієвича, автора і керівника реставраційних робіт у костьолі Божої Матері Сніжної, а також неороманської перебудови костьола св. Іоанна Хрестителя. Серед фундаторів комплексу та церковної оздоби були князь Ліхтенштейну та його донька Тереза – дружина баварського князя Арнульфа, графиня Констанція Жевуцька-Івановська, родини графів Мнішеків, Стадніцьких, Потоцьких, Дзєдушицьких, Сангушків, Сапєг.
hram_Ioana_Zolotoystoho_4Скульптор Леонард Марконі виготовив алебастровий вівтар, були встановлені привезені з Мюнхена вітражі, розписано стіни. Поряд з центральним вівтарем було встановлено два бічні, прибудовано дві бічні каплиці. Одну з них, було посвячено Йосафату Кунцевичу, що, за задумом М. Моравської, мало стати “мостом до єднання… поляків, українців і русинів”. 29 вересня 1889 р. урочисте освячення храму здійснили апостольський нунцій у Відні Алоїзій Ґалімберті, львівський латинський архієпископ Северин Моравський, уніатський митрополит Сильвестр Сембратович і вірменський архієпископ Ісаак Ісакович.
Костьол і монастир збудовані у вигляді чотирикутника. Дах костьолу був покритий етернітом, монастир – черепицею. В Мюнхені, в майстерні з багатовіковими традиціями, виготовили вітражі з гармонійною гамою кольорів та елементами гутного скла, аналогів яким немає у Східній Європі. Храм з хресто-ребровим склепінням було розмальовано позолоченими фресками з елементами християнської символіки, переплетеними рослинним та геометричним орнаментами. hram_Ioana_Zolotoystoho_1Центром святині був «Євхаристійний трон», а також два бічні престоли. З лівого боку нави знаходився неоготичний престіл Матері Божої Пристанища Грішників, фундований графом А. Гауснером, а з правого – св. Йосифа, статую якого було привезено з Мюнхена. При костелі збудували дві бічні каплиці: з правого боку св. Франциска, з лівого – св. Йосафата. Підлога в храмі вимощена мармуром на кошти родини Гжицьких. Львівські майстри виготовили різьблені дерев'яні лави з елементами інкрустації.
Настоятелька монастиря Марія в останні роки свого життя дуже хворіла. 26 січня 1906 р. у дорозі до санаторію в Каннах (Франція), в поїзді біля м. Монте-Карло (Італія), померла. 10 лютого м. Марію поховали у підземеллі храму, в гробівці, що знаходився під вівтарем. Її пам'ять та могилу дотепер вшановують римо-католики – були зафіксовані свідчення про чудеса, що відбувалися за молитвою до неї. Тому у Католицькій церкві розпочато процес її беатифікації.
Після закінчення Другої світової війни костел і приміщення монастиря були передані у розпорядження Міністерства охорони здоров'я – тут розмістили 7-ме відділення 1-ї інфекційної клінічної лікарні. Розписи храму були забілені, вівтар зник, але збереглися вітражі. Упродовж кількадесятлітнього використання приміщень не за призначенням храм зазнав суттєвих зовнішніх руйнувань – дах прогнив, тинк обсипався, стіни вкрив грибок. До опублікованого В. С. Вуйциком (1991 р.) “Переліку пам‘яток архітектури та цінних споруд державного історико-архітектурного заповідника у Львові” колишні костьол і монастир францисканок не увійшли.
hram_Ioana_Zolotoystoho_2У 1991 р., згідно з рішенням Львівської обласної ради, костьол і ліве крило монастиря були передані єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Наступного року відбулося освячення храму як семінарської церкви св. Іоана Золотоустого. У приміщеннях монастиря було розміщено навчальний корпус Львівської Духовної Семінарії. У березні 1993 р. Львівська Духовна Семінарія увійшла до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату. Завдяки зусиллям першого Ректора митр. прот. Віталія Політила приміщення комплексу були обладнані для потреб навчального закладу, храм забезпечено усім необхідним для богослужіння. На той час праву частину колишніх францисканських будівель займав міський шкірно-венерологічний диспансер. Небезпечне сусідство було припинене лише у 1999 р., з переданням навчальному закладу правого крила. Приміщення перебували у знищеному стані, із несправною сантехнікою, прогнилим дахом та вікнами, понищеними грибком стінами, тому потребували капітального ремонту. Після завершення робіт у цій частині будинку розміщено житловий корпус, аудиторії Духовної Академії та викладацькі кімнати, у храмі проведено низку відновлювальних робіт: перекрито дах, частково розкрито стінопис, відреставровано вітражі. У храмі постійно тривають богослужіння, відбуваються науково-богословські конференції та семінари.
З 2005 р. настоятель за підтримки парафіян вживає заходів для відновлення величі та слави храму, а саме: проведено реставрацію фасаду, здійснено ремонт притвору та перекрито дах, завдяки фінансовій допомозі Г. Боумена (Великобританія) відреставровано унікальні вітражі (реставратор О. Янковський). Храм поповнився святинями: Хрестом з Розп'яттям кін. XVII ст. (дар сім'ї Юрашів), двома іконами кінця XIX ст. та новими іконами художниці Л. Твердохліб.
Сьогодні при Храмі діє Недільна Катехитична Школа для дітей та молодіжна організація імені Святителя Петра Могили.

Упорядкував прот. Петро Гатала


Список використаної літератури:
Вуйцик В.С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991.
Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом. Путівник. – Львів, 1987.
Храми Львова. – Львів, 2000.
Czerner O. Lw?w na dawnej rycinie i planie. – Wroc?aw-Warszawa-Krak?w, 1997.
Miasto Lw?w w okresie samorz?du 1870-1895. – Lw?w, 1896.
Paw?zka B.S. OCPA Matka Maria od Krzyza Ludwika Morawska (1842-1906). Zycie i dzie?o. – Bydgoszcz, 1997.
Schematismus Archidioecesis Leopoliensis ritus latini MCMXXX. – Leopoli, 1930.

DSC00017 (1).JPG
DSC00030 (1).JPG
DSC00015 (2).JPG
DSC00018 (1).JPG

Адреса: м. Львів, вул. Лисенка, 43
050 – 66 – 300 – 12
067 – 89 – 88 – 046

(Настоятель Храму Св. Іоана Золотоустого протоієрей Петро Гатала)
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Храм Святителя Іоана Золотоустого (вул. Лисенка, 43)

Повідомлення Наш Львів » 13 листопада 2013, 23:59

Розпорядок Богослужінь

DSC00024 (1).JPG

Понеділок - Субота:
8:00 - Літургія. Парастас
18:00 - Всеношна
Неділя:
10:00 - Літургія.
18:00 - Вечірня з Акафістом
Свято на буднях:
9:00 - Літургія.
18:00 - Вечірня з Акафістом
Напередодні свят
18:00 - Всеношна

У зимовий час всі вечірні богослужіння о 17:00 год.
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!

Re: Храм Святителя Іоана Золотоустого (вул. Лисенка, 43)

Повідомлення Наш Львів » 14 листопада 2013, 00:19

DSC00033 (1).JPG
DSC00034 (1).JPG
DSC00040 (1).JPG
DSC00027 (2).JPG
DSC00028 (1).JPG
DSC00059 (1).JPG
DSC00058 (1).JPG
Аватар користувача
Наш Львів
Модератор
 
Повідомлення: 685
З нами з: 22 травня 2012, 21:53
Звідки: Львів
Facebook Twitter Skype Me™!


Повернутись до Духовне життя

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

Якщо Ви помітили неправдиву інформацію, то зв’яжіться з нами для видалення помилки. Ми не несемо відповідальності за неправдиву інформацію, розміщену користувачами.