Інстітут геофізики ім С.І. Суботіна
Відділ сейсмічності Карпатського регіону
Сейсмічна станція "Львів"
Сейсмологічна станція "Львів" була заснована 1899 на базі Львівської політехніки. Тоді вона знаходилась за будівлею наукової бібліотеки. В роки другої світової припинила свою діяльність, ну а після війни знов розпочала вести дослідження сейсмічних коливань. В ті часи науковці, які там працювали, а це в основному були викладачі Львівської політехнвки і Університету Франка, були не дуже приємні владі, бо чуть не кожен був націоналістом, або бандерівцем. Особливо нелюбила влада наших вчених, коли СРСР почав випробовувати ядерну зброю, всі папери з даними були вилучені. За Сталіна станція була відокремлена від політехніки і переїхала в новий будинок - маєток одного пана, який щоб не їхати до Сибіру виїхав до Європи. Там вона знаходиться до сьогодні. Зараз це вулиця Ярославенка, 27. На сьогоднішній день це одна з найпотужніших станцій в Європі, здатна зафіксувати землетрус в будь-якій точці Земної кулі.
Карпати – порівняно молода орогенічна система. В ній ще не затихли власні тектонічні процеси. На території Закарпаття відбуваються найбільш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття – від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Землетруси в Передкарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах – вони були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках, Шкло, 3 березня 1670 року, Великі Мости, 17 серпня 1875 року та ін. В районі міста Долина протягом 1974-1976 років відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5,0-6, 7 лютого 1976 року – 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів. У Калуші Івано-Франківської області 7 червня 1987 року відбувся техногенний землетрус в місті з інтенсивністю 3-4 бали, який був викликаний обвалом покрівлі старих соляних виробок. В районі смт. Микулинці Тернопільської області, 3 січня 2002 року відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались. Землетруси із зони Вранча (Румунія) відчуваються на території Львівської області з інтенсивністю до 5 балів.
Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Хмельницький-Дніпропетровськ. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів: 20 жовтня 1802 р., 26 листопада 1829 р., 23 січня 1838 р., 10 листопада 1940 р. Значний землетрус (понад 5 балів) стався 30 і 31 травня 1990 р. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії). Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів. Сейсмічна небезпека Одеської області також зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. Так, у 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн. км.
За матеріалами: explorer.lviv.ua,
вул. Ярославенка, 27, Львів, Львівська область
