Обмежений вул. Університетська, вул. С. Крушельницької, вул. Я. Матейка, вул. Листопадового чину.
Парк ім. І. Франка (у різні часи - Єзуїтський сад, міський сад, парк Костюшка) - найстаріший міський парк України. Площа парку 11,6 га. Головний вхід у парк з вул. Січових Стрільців, яка з'єднує його з історичною частиною міста, проте, зайти до парку можна з усіх сторін.
Історія парку.
Багатий львівський міщанин І. Шольйц-Вольфович заклав невеликий сад в кінці ХVI ст., який згодом перейшов у власність його зятя А. Массарі. Молодий венеціанець перебудував сад на італійський манер. Наступним господарем парку став орден єзуїтів, який взяли парк в оренду. Тут єзуїти збудували цегельню, пивоварню і шинок. У 1773 р., коли був скасований орден єзуїтів, парк став власністю австрійської влади. Парк став публічним, коли цісар Йосиф ІІ подарував його місту. Проте, без належного догляду парк здичавів, і тому міська влада продала його підприємцю І. Гехту, який переробив його у французькому стилі. Було збудовано Літній театр, павільйони, альтанки, басейни, площу феєрверків, карусель. Міська аристократія була в захваті. З тих часів залишилась мальовнича альтанка. До 1855 парк залишався у приватній власності, та був занедбаний, тож місто взяло парк під свою опіку. Відомий садівник К.Бауер упорядкував парк у ландшафтному стилі, згодом впорядкували і нижню частину парку - перед новозбудованою спорудою Галицького сейму. Партер прикрасили чавунною вазою, виготовленою в 1839 р., на якій відображено "плин життя" (за твором відомого датського скульптора Б. Торвальдсена). Ця ваза сьогодні прикрашає вхід до парку.
У повоєнні роки тут були кінотеатр та ресторан.
Насадження парку.
У парку ростуть одні з найстаріших в Україні платан західний, бук, каштан, трьохсотлітні дуби, велетенські ясени. Серед екзотів з Північної Америки, Далекого Сходу, Середземномор'я - тюльпанове дерево, маньчжурська аралія, катальпа, оцтове дерево, золотий дощ звичайний, магнолія, деревоподібна гортензія, японська айва.
Парк ім. І. Франка - пам'ятка садово-паркового мистецтва і занесений до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Джерело
